Завезені до Ужгорода з Азії, Америки чи з країн Європи, екзотичні дерева добре почуваються. І навіть плодоносять.

Поряд із тюльпановим чи перуковим деревом, у різних частинах міста, можна натрапити на кілька дерев тиса ягідного. Саме цього представника нині вже місцевої рослинності й називають негний-дерево – за міцність деревини, пише Zakarpatpost.net, передає УЖГОРОД СЬОГОДНІ.

Науковці кажуть, про дві-три, навіть чотири тисячі років життя цього дерева. То ж його буро-червону деревину використовували зокрема в кораблебудуванні.

Хоч сама кора, деревина, хвоя і насіння міцні й витривалі, але для людини та деяких тварин отруйні, бо містять такі сполуки, як алкалоїди. А от цілком безпечні для вживання – плоди, якими зараз і багатий тис. У вересні-жовтні саме період дозрівання ягід.

Юлія Зозуля: “Хочу, щоб українці не чули страшні цифри “200” і “300””

Те, що хвойне дерево плодоносить ягодами, а не шишками, – ще одна цікавинка тиса.

Яскраво червоні ягідки тиса за консистенцією нагадують мед – такі ж тягучі й липкі, а от за смаком – менш солодкі. Окрім м’якої частини в основі ягідки є тверда чорна насінина. Її не варто їсти.

Через масове знищення тис належить до рідкісних реліктових видів. Однак, нині вирощують декоративні види, які активно використовують у садово-парковій архітектурі.